Вступ
Алергія – це реакція гуперчутливості до конкретної речовини, що при вдиханні, ковтанні, дотику чи ін’єкції викликає характерні симптоми:
- Висип на тілі і кропивниця;
- кашель;
- чхання;
- ангіоотек;
- почервоніння і свербіж очей;
- закладеність носа і нежить;
- свистяче дихання;
- анафілактичний шок.
Речовина, що викликає алергічну реакцію є «алергеном», а симптоми, які він викликає – «алергічними реакціями».
Коли алерген приникає в організм людини, яка страждає на алергію, імунна система реагує, виробляючи велику кількість антитіл, відомих як IgE. Ці антитіла прикріплюються до клітин, що називаються мастоцити, еозинофіли і базофіли, що знаходяться в шкірі, носі, бронхах і інших органах.
Послідовний вплив одного і того ж алергену призводить до збільшення антитіл IgE, які прикріплюються до алергену в порівнянні з мастоцитами. Зв’язування алергену з антитілами IgE змушує мастоцити вивільняти хімічні медіатори, зокрема гістамін, які викликають типові алергічні симптоми.
Для виникнення алергічної реакції повинні бути присутніми наступні елементи:
- АЛЕРГЕН: речовина, що викликає алергію. У людей може бути алергія на один або декілька алергенів.
- ІМУНОГЛОБУЛІН Е (IgE): антитіло, що виробляється імунною системою у відповідь на алерген.
Незважаючи на те, що найбільш часто виявляється алергія негайного типу, яка залежить від вироблення IgE, існують інші типи алергії (наприклад, контактний дерматит, целіакія), які не пов’язані з цими антитілами і мають інший патофізіологічний характер реакції.