Вступ

Алергія –  це реакція гуперчутливості до конкретної речовини, що при вдиханні, ковтанні, дотику чи ін’єкції викликає характерні симптоми:

  • Висип на тілі і кропивниця;
  • кашель;
  • чхання;
  • ангіоотек;
  • почервоніння і свербіж очей;
  • закладеність носа і нежить;
  • свистяче дихання;
  • анафілактичний шок.

Речовина, що викликає алергічну реакцію є «алергеном», а симптоми, які він викликає – «алергічними реакціями».

Коли алерген приникає в організм людини, яка страждає на алергію, імунна система реагує, виробляючи велику кількість антитіл, відомих як IgE.  Ці антитіла прикріплюються до клітин, що називаються мастоцити, еозинофіли і базофіли, що знаходяться в шкірі, носі, бронхах і інших органах.

Послідовний вплив одного і того ж алергену призводить до збільшення антитіл IgE, які прикріплюються до алергену в порівнянні з мастоцитами. Зв’язування алергену з антитілами IgE змушує мастоцити вивільняти хімічні медіатори, зокрема гістамін, які викликають типові алергічні симптоми.

Для виникнення алергічної реакції повинні бути присутніми наступні елементи:

  • АЛЕРГЕН: речовина, що викликає алергію. У людей може бути алергія на один або декілька алергенів.
  • ІМУНОГЛОБУЛІН Е (IgE): антитіло, що виробляється імунною системою у відповідь на алерген.

Незважаючи на те, що найбільш часто виявляється алергія негайного типу, яка залежить від вироблення IgE, існують інші типи алергії (наприклад, контактний дерматит, целіакія), які не пов’язані з цими антитілами і мають інший патофізіологічний характер реакції.